БІОГРАФІЯ

Дитинство та юність

Адольф Гітлер народився 20 квітня 1889 р. в готелі «У померанця» в Браунау-на-Інні, маленькому австрійському містечку поблизуЛінца, на кордоні з Баварією, на території тодішньої Австро-Угорщини.

Клара ГітлерАлоїс Гітлер

Він був четвертим із шести дітей Алоїса Гітлера (до того - Шикльґрубера) [4], дрібного службовця-митника, який 1876 року взяв прізвище свого названого батька - Гітлер, та Клари Гітлер (дівоче прізвище Пельцль(Pölzl)). Алоїс та Клара були родичами, і для їхнього шлюбу (1884 р.) довелося отримувати дозвіл Риму. Сам Адольф Гітлер ніколи не носив прізвища Шикльґрубер, як це пізніше стверджували його політичні супротивники, що також приписували йому єврейське походження. Із шести дітей Алоїса Шикльґрубера дорослого віку досягли лише Адольф та його сестра Паула.

Адольф в дитинстві, кінець 1889.

У великодній понеділок 22 квітня, о 3 годині 15 хвилин, католицький священик Ігнатій Пробст, що служив у Браунау-на-Інні, охрестив дитину ім'ям Адольф.

Дитинство Адольфа проходило під сильним впливом суворого батькового виховання, який хотів примусити сина повторити його кар'єру службовця, та безумовної любові з боку матері.

1892 року батько отримав підвищення по службі і був переведений до Пассау, куди й переїхала сім'я. 1895 року сім'я переїхала до Гольфельда, поблизу Ламбаха-на-Трауні, де батько придбав будинок із ділянкою площею 38 тис. м².

Дитячою читанкою Гітлера були твори Джеймса Фенімора Купера та Карла Мая. Випадково натрапивши в батьківському домі на брошурку на військову тему (антинаполеонівські війни), почав цікавитися війною та солдатами.

Навчатися Адольф почав 1895 року в народній школі у Фішльгаймі, поблизу Ламбаха. Школа була маленькою, з однією класною кімнатою, де один вчитель навчав три класи.

Цього ж року батько достроково виходить на пенсію за станом здоров'я, однак пенсія йому призначається у повному обсязі за більш ніж 40-річну службу.

Від вересня 1900 року Адольф навчався у державній реальній школі в Лінці.

3 січня 1903 року у віці 65 років його батько помер. Гітлеру було тоді 13 років. Спроби матері продовжувати виховання в батьківський спосіб були не надто успішними. Через проблеми в школі, що виникли внаслідок його характеру, від 1904 року Адольф продовжує навчання в реальній школі у Штайрі, де живе у шкільному пансіоні. 1905 року він серйозно захворів і залишив школу.

У реальній школі, яку відвідував хлопчик, він мав серйозні труднощі. Вже перший рік школи (1900/01) йому довелося повторити. У школі Гітлер мало чим виділявся. Його вчителі говорили про недостатнє бажання працювати, яке до того ж швидко зникає. Це, а також часті переїзди родини і зміна шкіл, не допомогло йому досягти академічних чи професійних успіхів. У своїй книзі-життєписі «Моя боротьба» Адольф Гітлер наголошує, що навмисне вчився погано, протестуючи проти бажання батька бачити його державним службовцем, а не художником, як того хотів Адольф[5]/ Смерть батька не поліпшила успішність Адольфа у школі.

Лише з другої спроби вступивши до вищої реальної школи, у віці 16 років покинув навчання. Тоді він почав пити, причому одного разу напився так сильно, що був підібраний вночі на приміському шляху якоюсь служницею. Після цієї події він став антиалкоголіком.

З 1905 року Гітлер жив досить непоганим життям у Відні, отримуючи пенсію для сиріт, яка, всупереч розповідям про його юність, була не такою вже маленькою, та матеріальну підтримку від своєї матері. Також він підробляв як тимчасовий працівник, коли мав потребу в грошах, та як художник, продаючи акварелі.

Віденська Академія образотворчих мистецтв відхилила його заяву на вступ двічі: в 1907 і 1908, пославшись на його «нездатність до живопису». Директор академії рекомендував Гітлера як дослідника архітектури, але у того не було документів про освіту, щоб це якось підтвердити.

21 грудня 1907 року, його мати померла у віці 47 років від раку грудей. Гітлер втратив останню в житті опору. Родичі не хотіли фінансово підтримувати шкільного невдаху та безробітного. У нього почали закінчуватися гроші, а родичі не бажали надавати йому жодної матеріальної підтримки. В той період життя його єдиним доходом стала сирітська пенсія.

У 1909 році він жив у притулку для бездомних, а в 1910 році, він оселився в будинку для бідних робітників. У той час, коли Гітлер жив у Відні, це місто було осередком релігійності ірасизму котрі вели свої традиції від XIX століття. Побоювання навали іммігрантів зі Сходу були широко розповсюджені серед городян, навіть тогочасний мер міста нерідко використовував забарвлену антисемітизмом риторику для політичного ефекту.

Гітлер читав місцеві газети, в котрих були поширені публікації про заполонення всіх сфер життя євреями зі Сходу. Зважаючи на таку загальну обстановку у Відні, складно визначити, коли саме в Гітлері сформувався антисемітизм. Деякі джерела навіть дають переконливі докази, що Гітлер мав єврейських друзів у гуртожитку і в інших місцях у Відні. Погляди багатьох істориків та дослідників розходяться з цього приводу.

Повністю Гітлер отримав майно свого батька лише в травні 1913 р. і відразу ж переїхав до Мюнхена. Історики вважають, Гітлер поїхав з Відня, щоб уникнути призову до австрійської армії. Гітлер пізніше стверджував, що він не бажав служити державі Габсбургів, в армії було забагато представників «нижчої раси»[6]. Згодом він провалив медичне обстеження вЗальцбурзі 5 лютого 1914, після чого повернувся в Мюнхен.